Заготовка для базы номеров

Досліджено зміст і природу такого усталеного стандарту справедливого правосуддя як безсторонність суду, що широко витлумачений у практиці Європейського суду з прав людини. На підставі системного аналізу масиву рішень ЄСПЛ виокремлено суттєві позиції, що характеризують стандарт безсторонності суду. До них належать такі: 1) безсторонність суду перебуває у дихотомічному зв'язку з категорією "упередженість"; 2) безсторонність суду оцінюється за двома критеріями: (а) суб'єктивним, який перебуває у "площині" особистості судді та його переконань; (б) об'єктивним, який перебуває у "площині" існуючих гарантій і механізмів, якими повинен скористатися суд, щоб уникнути обґрунтованих сумнівів у необ'єктивності та звинувачень в упередженості на свою адресу; 3) визначальний вплив зовнішнього прояву безсторонності суду; 4) раціональна обґрунтованість сумнівів у безсторонності; 5) різноманітність і необмежене коло ситуацій, що можуть породити сумніви у безсторонності суду. Ураховуючи, що ЄСПЛ оцінює безсторонність національного суду за суб'єктивним і об'єктивним критеріями, їм приділено особливу увагу та визначено специфіку застосування. У процесі аналізу зроблено висновок, що поява таких критеріїв обумовлена складною етико-правовою природою досліджуваного стандарту. Обґрунтовано, що стандарт безсторонності суду сягає своїм корінням моральної основи суддівської професії, що еволюціонувала та трансформувалася у систему правил професійної поведінки та норм законодавства, спрямованих на досягнення мети судочинства та реалізацію особою права на справедливий суд. Етична природа безсторонності суду зумовлює оцінку відповідності цьому стандарту за суб'єктивним показником. Водночас її правова природа, яка охоплює інституціональну та процесуальну складові, спонукає до розвитку в національному законодавстві відповідних гарантій, існування яких є критерієм оцінки безсторонності суду за об'єктивним критерієм. У контексті останньої тези наголошено на особливому значенні інституту відводу (самовідводу) судді як процесуальній гарантії безсторонності суду. Аргументовано, що в національному цивільному, господарському й адміністративному судочинстві правила та порядок відводу судді потребують удосконалення в напрямку реалізації постулату "ніхто не може бути суддею у власній справі". Ключові слова: безсторонність суду, неупередженість суду, незалежність суду, справедливе правосуддя, право на справедливий суд, критерії оцінки безсторонності суду, стандарти правосуддя.
O. Khotynska-Nor, Dr. Sc. (Law), Prof. Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

"IMPARTIALITY OF THE COURT" AS A STANDARD OF FAIR JUSTICE: ECHR CASE LAW AND PROSPECTS OF DEVELOPMENT IN UKRAINE

The article examines the content and nature of such established standard of fair justice as impartiality of the court. The latter is widely interpreted in case law of the European Court of Human Rights. Based on a systematic analysis of the array of ECHR judgments, a number of significant positions, characterizing the standard of impartiality of the court, have been identified. These include: 1) impartiality of the court is in dichotomous interrelation with the category of "partiality"; 2) the impartiality of the court is assessed by two criteria: (a) subjective, which is in a plane of the judge's personality and beliefs; (b) objective, which is in a plane of existing safeguards and mechanisms to be used by the court to avoid reasonable doubt about partiality and accusations of being partial; 3) determining influence of the external manifestation of impartiality of the court; 4) expedient reasonability of doubts about impartiality; 5) diversity and unlimited range of situations that may cast doubt on the impartiality of the court. Given that the ECHR assesses impartiality of a national court on the basis of subjective and objective criteria, it has been given special attention and the specifics of its application have been determined. In the process of analysis, it has been concluded that emergence of such criteria is due to the complex ethical and legal nature of the studied standard. It is substantiated that the standard of impartiality of the court has its roots in the moral basis of the judicial profession, which has evolved and transformed into a system of rules of professional conduct and legislation targeted at achieving the objectives of justice and realization of the right to a fair trial. The ethical nature of the impartiality of the court determines assessment of compliance with this standard on a subjective basis. At the same time, its legal nature, which covers the institutional and procedural components, promotes development of the relevant guarantees in the national law, existence of which is a criterion for assessing impartiality of the court by an objective criterion. In the context of the latter thesis, the special importance of the institution of recusal of a judge as a procedural guarantee of the impartiality of the court is emphasized. It is argued that in national civil, commercial and administrative proceedings, as well as the rules and procedures for disqualifying a judge need to be improved in the direction of implementing the postulate "no one can be a judge in his own case." Keywords: impartiality of the court, independence of the court, fair justice, right to a fair trial, criteria for assessing the impartiality of the court, standards of justice