Заготовка для базы номеров

Проаналізовано розвиток концепції міжнародного злочину у "гаазький" період, який охоплює останні десятиліття минулого століття і тісно пов'язаний із заснуванням міжнародних трибуналів ad hoc по колишній Югославії і Руанді. Розкрито правові підстави заснування цих трибуналів, виявлено особливості їхньої діяльності, юрисдикція та принципи відповідальності осіб, що вчинили злочини на території колишньої Югославії і Руанди. Заснування міжнародних органів юстиції рішеннями Ради Безпеки ООН викликало дискусії щодо їхньої легітимності, проте незаперечним є факт, що діяльність міжнародних трибуналів ad hoc сприяла початку нового етапу в розвитку міжнародної кримінальної юстиції, подальшому розвитку міжнародного кримінального матеріального права і міжнародного кримінальнопроцесуального права, зокрема при розроблянні Римського Статуту і Правил процедури і доказування Міжнародного кримінального суду. Розкрито всі види юрисдикцій трибуналів, особлива увага приділяється предметній і персональній юрисдикціям трибуналів, що стало підставою для теоретичного обґрунтування "гаазької" модифікації міжнародного злочину, а також практичної реалізації цієї концепції в рішеннях трибуналів. Показано, що категорії міжнародних злочинів, які складають предметну юрисдикцію Міжнародного трибуналу по колишній Югославії (серйозні порушення Женевських конвенцій, порушення законів чи звичаїв війни, геноцид та злочини проти людяності) та категорії злочинів, що визначені в Статуті Міжнародного трибуналу по Руанді (геноцид, злочини проти людяності та порушення Женевських конвенцій) у документах трибуналів отримали розвиток порівняно з нюрнберзьким та постнюрнберзьким періодами. Показано, що предметна юрисдикція МТКЮ та МТР із положеннями Нюрнберзького та Токійського трибуналів не збігається. Відмінності стосуються переліку категорії злочинів; паралельної юрисдикції міжнародних трибуналів ad hoc і національних судів; поширення компетенції трибуналів ad hoc на справи про злочини, що здійснені як у ході війн між державами, так і під час внутрішнього збройного конфлікту, та ін. Розширено зміст категорій злочинів, їхній склад, уточнено суб'єктів відповідальності. Зокрема, виявлено характерні особливості злочину геноциду та злочинів проти людяності, зазначено умови, елементи та суб'єктів для визнання їхньої кваліфікації. Приділено увагу засадам персональної юрисдикції, показано що в рішеннях міжнародних трибуналів ad hoc отримав розвиток принцип індивідуальної відповідальності за вчинені міжнародні злочини, що становлять предметну юрисдикцію. Розкрито застосування принципу універсальної юрисдикції в діяльності трибуналів. Автор доходить висновку, що заснування міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc та їхня діяльність сприяли розвитку концепції міжнародного злочину та виокремленню особливої модифікації – "гаазької". Ключові слова: міжнародний злочин, трибунал, "гаазька" модифікація, міжнародна юстиція, юрисдикція, кримінальна відповідальність.

V. Popko, Dr of Law, Аssociate Prof., Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine THE "HAGUE" MODIFICATION OF THE INTERNATIONAL CRIME CONCEPT

The article analyses the development of the concept of international crime in the "Hague" period, which covers the last decades of the last century and is closely related to the establishment of ad hoc international tribunals in the former Yugoslavia and Rwanda. The article reveals the legal grounds for the establishment of these tribunals, the features of their activities, jurisdiction and principles of responsibility of persons who committed crimes in the former Yugoslavia and Rwanda. The establishment of international justice bodies by UN Security Council decisions has provoked a number of debates about their legitimacy, but it is undeniable that the activities of ad hoc international tribunals have contributed to the initiation of a new stage in the development of international criminal justice, further development of international criminal law, in particular in the development of the Rome Statute and the Rules of Procedure and Evidence of the International Criminal Court. All types of tribunal jurisdictions are disclosed, but special attention is paid to the substantive and personal jurisdictions of tribunals, which became the basis for the theoretical justification of the "Hague" modification of international crime, as well as the practical implementation of this concept in tribunal decisions. It is shown that the categories of international crimes that constitute the jurisdiction of the International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia (serious violations of the Geneva Conventions, violations of the laws or customs of war, genocide and crimes against humanity) and the categories of crimes defined in the Statute of the International Tribunal for Rwanda against humanity and violations of the Geneva Conventions) in the documents of the tribunals have been developed in comparison with the Nuremberg and post-Nuremberg periods. ~ 74 ~ ВІСНИК Київського національного університету імені Тараса Шевченка ISSN 1728-3817 It is shown that the substantive jurisdiction of the ICTY and the ICC does not coincide with the provisions of the Nuremberg and Tokyo tribunals. The differences relate to the list of categories of crimes; parallel jurisdiction of international ad hoc tribunals and national courts; extending the competence of ad hoc tribunals to cases of crimes committed both during wars between states and during internal armed conflict, etc. The content of the categories of crimes, their composition, the subjects of responsibility have been clarified. In particular, the characteristic features of the crime of genocide and crimes against humanity are identified; the conditions, elements and subjects for the recognition of their qualifications are indicated. The author pays attention to the principles of personal jurisdiction, shows that in the decisions of international tribunals ad hoc has developed the principle of individual responsibility for international crimes that constitute substantive jurisdiction. The application of the principle of universal jurisdiction in the activity of tribunals is revealed. The author concludes that the establishment of ad hoc international criminal tribunals and their activities has contributed to the development of the concept of international crime and the separation of a special "Hague" modification. Keywords: international crime, tribunal, "Hague" modification, international justice, jurisdiction, criminal liability